Як позбутися почуття провини перед батьками

Що таке почуття провини?

Почуття провини притаманне кожному з нас, воно є важливою емоцією, яка допомагає адаптуватися людині у соціумі з раннього дитинства, тому іноді воно може впливати позитивно на людину, але на жаль часто трапляються такі випадки коли це почуття токсично на нас впливає. Взагалі почуття провини – це одне з найсильніших відчуттів, яке керує нашою поведінкою в міжособистісних стосунках, багато в чому корегуючи їх. Тому люди часто маніпулюють цим почуттям і використовують його собі на користь для досягнення бажаного результату. І нерідко це бувають наші близькі люди.

Почуття провини перед батьками

“По маминій щоці покотилась сльоза, батько важко зітхнув і подався у свою кімнату. Я стою і розумію, що це моя провина, я зіпсувала батькам життя, не виправдала їхні очікування”. Такий сценарій дуже часто трапляється, де людина весь час старається не заподіяти батькам страждання і зробити як краще, а по факту – не виправдовує їхнього очікування. Саме тут з’являється таке пекуче почуття провини. І вислів Аліс Міллера “Багатьох людей все життя мучить гнітюче почуття провини. Вони вважають, що не виправдали очікувань батьків” тут дуже доречний, адже це почуття дійсно може дуже довго супроводжувати людину і його потрібно пропрацьовувати. На початку свого життя дитина не має ніяких уявлень про життєві цінності та цінності своєї сім’ї. У своїй свідомості вона ні хороша, ні погана, тому що ще не знає та не розуміє цих слів. Дитина лише відчуває свою матір, так би мовити “читає” її емоції по обличчю. А деякі батьки, починають вести себе як маніпулятори,ще до народження наділяють дитину різними якостями, починають будувати плани замість дитини. Тому вже в цей момент з’являється ризик, що дитина не виправдає очікувань батьків. Адже він може народитися “не таким”. Але якщо припустити, що дитина народилася здорова і максимально схожа на ту, яку і уявляли батьки. І вони починають виховувати, але ігноруючи той факт, що дитина подорослішає і захоче своє окреме життя від батьків. А батько й мати з самого початку маніпулюють нею, виховуючи її винною. Тобто батьки вселяють почуття провини дитині.
Причини такого виховання батьками можуть бути різними. Дуже часто трапляється те, що вони вирішують власні психологічні проблеми за рахунок дитини, але насправді вони можуть це навіть не усвідомлювати. Батьки схильні сприймати дитину як своє продовження та доповнення. Дитина прикриває рани батьків, які ще не загоїлися з дитинства. Роз’єднання з своєю дитиною у таких батьків це дуже болючий процес. Тому їм важливо, щоб їхня кровинка залишилась з ними якомога довше, або ж взагалі їх ніколи не покинув. І щоб втримати дитину біля себе, вони виховують в ній почуття провини за допомогою різних маніпуляцій. Це можуть бути вербальні маніпуляції за допомогою таких слів: “Ти нас зовсім не любиш”, “Ми для тебе все, а ти так себе поводиш”, “Батьки це ж святе”, “Замість того щоб побути з батьками ти на гульки ідеш”, “Нам видніше, що для тебе краще”, “Хороші діти своїх батьків не засмучують”, “Ось сусідська дитина як дитина, а от ти”, “От коли помремо тоді будеш робити собі що хочеш, а зараз будь ласка слухай нас”. Ось такі та багато інших висловів часто вживають батьки з будь якої причини і можливо навіть не підозрюючи, що розвивають у своєї дитини почуття провини.
Також вони можуть і невербально маніпулювати використовуючи часто різні драматичні звуки, міміку, жести, сльози. Тобто певне своє невдоволення виражають навіть і без слів. А діти в свою чергу дуже тонко сприймають саме міміку, адже з дитинства вони починають спілкуватись з мамою за допомогою звуків, жестів та міміки.

Які ж наслідки можуть бути в подальшому?

Перший варіант – це дитина залишається жити з батьками або окремо, але при цьому самотня, яку з’їдає почуття провини. І немає пристосованості до особистого життя, тому що буде здаватися, що все пройде само собою з віком, а насправді при спробах якось налагодити своє особисте життя, дитина буде впиратися в вистроєні заборони, сльози, порівняння батьків.
Другий варіант – дитина, якій вдалося створити свою власну сім’ю і жити окремо від батьків, які маніпулюють. Але це не до кінця змінює ситуацію, тому що на психологічному рівні батьки вже “поселилися” в душі дитини. Батьки далі продовжують атакувати дитину, вимагають частих зустрічей, дзвінків, створюючи з себе жертв, адже як так дитина їх зрадила.

Які виходи з таких ситуацій?

Коли дитина ще маленька, вона не може контролювати таку ситуацію та відповідальність лежить на плечах батьків. І якщо батьки самі це зрозуміють і приклавши великі зусилля можуть відмовитись від виховання почуття провини у дитини і звернутись за допомогою до спеціаліста, який у свою чергу допоможе це все пропрацювати. Або ж коли дитина досягає повноліття, вона сама може звернутися за допомогою до спеціаліста, щоб пропрацювати почуття провини перед батьками. Якщо доросла дитина знаходить в собі сили, щоб перестати підігрувати батькам і тим самим тимчасово образити то через деякий час образи забудуться, а відносини між батьками нормалізуються наскільки це можливо.
Замість того щоб нав’язувати почуття провини своїй дитині, батькам властиво вчасно зупинитись і так би мовити не мстити дітям за своє дитинство. І зробити так щоб спогади з дитинством асоціювались з більш приємними моментами.

Як позбутись почуття провини перед батьками?

Позбутись цього як ви розумієте не надто просто. Але для початку розберіться у своїх почуттях. Коли ми відчуваємо себе винним, дуже часто ми орієнтуємось на події, які вже відбулися. Коли ми турбуємося, мова йде про події, які можуть відбутися в даний час, або в майбутньому. Що ви відчуваєте провину чи занепокоєння? Ви повинні для себе запам’ятати декілька речей: у кожної людини є своє життя, і ваше життя – це ваша відповідальність. Не потрібно жертвувати своїм хоббі, інтересами, бажаннями заради мрій інших.

Ми рекомендуємо не відкладати свої занепокоєння у далекий ящик. Адже час швидкоплинний, а проблему можна починати пропрацьовувати вже зараз. Отримайте консультацію психолога у нашому центрі арттерапії. У нас ви будете почувати себе в затишку та безпеці, ми гарантуємо, що з нашими спеціалістами вам буде працювати комфортно.

Вносьте такі правила у своє життя:

Телефонуйте і відвідуйте батьків, коли вам зручно. Таким чином ви не дасте почути їх себе покинутими.
Створіть власні кордони і не дозволяйте порушувати їх (засуджувати ваші стосунки, постійно говорити що обраний партнер вам не пара, з’ясовувати подробиці, які вам не хочеться їм озвучувати).
Порушуйте певні правила, які встановили батьки (тобто ті, які переходять рамки). Спершу вони будуть повторювати свою модель поведінки ще з більшою силою, але потім зрозуміє, що це вже не діє і перестане боротися за неусвідомлене формування у своєї дитини почуття провини.
Намагайтесь на всі провокації реагувати більш спокійно і терпляче.

Відвідайте психолога, який допоможе розкласти все по полицях та відійти від цього почуття провини, адже це дуже глибоке почуття з яким потрібно прощатись поступово.

Записатись на консультацію

ЗАЛИШИТИ КОМЕНТАР